„Выгнаньцы” whether Galician „выгонци”?

A. Jusupovic

Abstract


The following article highlights a problem of philological interpretation of the part of  “The Galician-Volhynian Chronicle”, namely  “Galician выгонцов”.

It is common for a particular word or a phrase to be used only once in a source. Having no other notions to compare, we are forced to advance our knowledge and try to reconstruct vocabulary of a chronicler. As for word „выгонцов” there were attempts to derive it from verbs “выгнати” and „изгнати”, translated as “the exiles”.

Literary interpretation connotes it with the exiles from the Galician territory. However its context in the source clearly indicate that we are dealing with inhabitants of Galicia. To establish etymology of the word „выгонци” we have to refer to a dictionary of the local ethnic dialects. One of the meanings of the word “common pasture” is „the outflow of water at the mouth of a river”. That means that выгон refers to people living in a vicinity of the mouth of a river. Along the same line term „выгонци” should be translated as a colloquial word for “brodniks”.

While working the above analyses I also compared record of the battle of the Kalka River events from „The Galician-Volynian Chronicl” with existing records from other chronicles  paying special attention to the mentioned members of the elite.

It appears that all mentioned persons came from from Galician territory, which leads us to conclusion that: firstly, „The Galician-Volynian Chronicle” was at least tentatively edited and all compromising notes of Mstislav Mstislavich were erased; secondly, the initial record of the battle of the Kalka River events was written by a person from the prince of Galicia circle and that unmodified version was used to compile texts of the other chronicles.

 


Keywords


Brodniks; chronicles; Galician territory; dialects

References


Бубенок О. Б. Ясы и бродники в степях Восточной Европы (VI – начало XIII вв.), Киев, 1997. 224 c.

Волощук М. «Вокняжение» галицьке Володислава Кормильчича (1210–1214 рр., з перервами). Міфи і реальність // Historické tnie k životnému jubiler Zuzany Ševčíkovej. Bratislava, 2009. С. 99-113.

Генсьорський А. I. Галицько-Волинський літопис. Лексичнi, фразеологiчнi та стилiстичнi особливостi. Киïв, 1961. 284 с.

Головко О. Б. Галицький період діяльності князя Мстислава Мстиславича Удатного // Україна в Центрально-Східній Європі. З найдавніших часів до кінця XVIII ст. 2007. T. 7. С. 71-93.

Грушевський М. С. Хронольогiя подїй Галицько-Волинської лїтописи // Записки Наукого товариства iм. Шевченка” Львiв, 1901. Т. 41. C. 1-72.

Дашкевич Н. П. Княжение Даниила Галицкого. По руським и иностранным известиям. Кіев, 1873. 159 c.

Котляр М. Ф. Княжий двір Галича // Котляр М. Ф., Ричка В. М. Княжий двір Південной Русі X – XIII ст. Київ, 2008. С. 167-354.

Мавродин В. В. Начало мореходства на Руси. Л., 1949. 148 с.

Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь. Очерки социапьно-политических отношений в домонгольский период. Князь, бояре и городская община. СПб., 2001. 640 с.

Мазур О. Володислав Кормильчич: шлях до княжого столу // Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2002. Т. 6. С.118-129.

Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950. 331 c.

Подлипчук Ю. В. «Слово о полку Игореве». Научный перевод и комментарии. М., 2004. 327 с.

Пріцак О. Коли і ким написано «Слово о полку Ігоревім». Київ, 2008. 360 с.

Романова О. В. О хронологии Галицко-Волынской летописи XIII века по Ипатьевскому списку // Прошлое Новгорода и Новгородской земли. Материалы научной конференции, Новгород 1997. С. 66-70.

Татищев В. Н. История Российская. М., 1964. Т. 3. 333 с.

Толочко А. П. «История Российская» Василия Татищева: источники и известия. Киев, 2005. 544 с.

Толочко А. П. Происхождение хронологии Ипатьевского списка Галицко-Волынской летописи // Palaeoslavica. 2005. Т. 13. Nr. 1. С. 81-108.

Федоров Г. Б. Итоги и задачи изучения древнеславянской культуры Юго-Запада СССР // Краткие сообщения Института археологии АН СССР. М., 1965. Вып. 105. С. 21-22.

Хрусталев Д. Г. Русь: от нашествия до «ига» 30 – 40 гг. XIII в., СПб., 2004. 312 с.

Шараневич И. История Галицко-Володимирскои Руси. От найдавнейших времен до року 1453, Львов, 1863. 469 с.

Юсупович А. Причинки до просопографії еліти Галицької і Володимирської земель (1205–1269). Проблеми індивідуалізації постатей // Записки Наукового товариства iм. Шевченка. Львiв, 2010. Т. 260. Кн. 1. С. 86-104.

Dąbrowski D. Włodzimierz Dymitr Rurykowicz i jego stosunki z Danielem Romanowiczem. Kartka z dziejów politycznych Rusi w 1 poł. XIII w. // Фортеця. Збірник заповідника «Тустань». На пошану Михайла Рожка. Львів, 2009. S. 68 – 89.

Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań-Warszawa, 2002. 347 s.

Dąbrowski D. Genealogia Mścisławowiczów. Pierwsze pokolenia (do początku XIV wieku). Kraków, 2008. 816 s.

Jusupović A. Autorytet w tekście historycznym // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету, Рівне, 2011. T. 22. S. 296–298.

Jusupović A. Mirosław-piastun i Mirosław halicki w przekazach Kroniki halicko-wołyńskiej // Actes Testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича. Львiв 2011 (Україна: культурна спадщина, націоналльна свідомість, державність. Вип. 20). S. 769-783.

Jusupović A. Tak zwany „Latopis Połocki” w przekazie Wasilja Tatiščeva. Rola Drohiczyna w kontaktach polsko-ruskich drugiej połowy XII wieku // Studia Źródłoznawcze. 2007. T. 45. S. 15-32.

Pritsak O. Introduction // The old Rus’ Kievan and Galician- Volhynian Chronicles. The Ostroz’kyj (Xlebnikov) and Četvertyns’kyj (Pogodin) Codices. 1990 (=Harward library of early ukrainian literature. Texts. T. 8). P. 39-62.

Szaraniewicz I. Trzy opisy historyczne staro książęcego grodu Halicza w roku 1860, 1880, 1882. Z dołączeniem dokumentów z metryk koronnych ii wyciągów z lustracyi z czasów Rzeczypospolitej Polskiej; z architektoniczno-porównawczym opisem wykopalisk halickich i pomnikowych świątyń w Załukwi, w Haliczu i na Kryłosie profesora politechnicznej szkoły we Lwowie I. Zachariewicza, oraz z planem robót podjąć się mających w celu odszukania i bliższego zbadania historycznych pomników w Załukwi, w Haliczu i na Kryłosie, Lwów, 1883. 232 s.

Wasilewski T. Studia nad składem społecznym wczesnośredniowiecznych sił zbrojnych na Rusi // Studia Wczesnośredniowieczne. 1958. Т. 4. S. 301-387.

Włodarski B. Polska i Ruś, 1194–1340. Warszawa, 1966. 325 s.


Refbacks

  • There are currently no refbacks.